вулиця Алітуська
Цією назвою ми вшановуємо місто-побратим Кременчука, яке надзвичайно нам допомагає від самого початку війни та входить до першої трійки за об’ємом допомоги

вулиця Бидгощська
Цією назвою ми вшановуємо місто-побратим Кременчука, яке надзвичайно нам допомагає від самого початку війни та входить до першої трійки за об’ємом допомоги

вулиця Козака Кременя
Легендарний засновник Кременчука

вулиця Леоніда Каденюка
Леонід Костянтинович Каденюк (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область, Українська РСР — 31 січня 2018, Київ, Україна) — український льотчик-випробувач 1-го класу, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Народний Посол України, Герой України, кавалер ордена "За заслуги" III ступеня, кавалер ордена "За мужність". «Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», згадував космонавт. Під час польоту в космосі три прапори України, тризуб, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова - друга Каденюка, який загинув так і не побувавши в космосі

вулиця Миколи Плав'юка
Микола Плав'юк є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Микола Васильович Плав'юк (англ. Mykola Vasyliovych Plaviuk; 5 червня 1927, с. Русів, Снятинський повіт, Станіславівське воєводство, Польща — 10 березня 2012, Гамільтон, Онтаріо, Канада) — український політичний,та громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі (1989—1992), п'ятий Голова ОУН (1979—2012), визначний публіцист, співорганізатор та один з президентів СКВУ(Світового конгресу вільних українців). З 1941 року вступив до юнацтва ОУН. За дорученням ОУН в березні 1945 року став у ряди 2-ї дивізії Української національної армії. Після закінчення другої світової війни, перебував на еміграції та виконував різні доручення ОУН. З 1948 року — член «Пласту», з 1949 — член студентського ідеологічного товариства національного соціалізму «Зарево». Також у 1949 році закінчив Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, отримавши кваліфікацію економіста. У 1950 році переїжджає до Монреалю, Канада, де стає активним членом української діаспори. У 1954 році закінчує Університет Конкордія. У 1956 році на з'їзді Українського національного об'єднання Канади Миколу Плав'юка було обрано заступником Голови Президії УНО, а в 1959 — Головою цього товариства. Висунув ідею створення громадського об'єднання під назвою Ідеологічно споріднені націоналістичні організації (ІСНО). У 1964 році на установчому з'їзді ІСНО був обраний першим Головою Проводу цього об'єднання. З 1964 року — член ПУН (Проводу українських націоналістів). У 1967 році був одним з організаторів першого Світового Конґресу Вільних Українців у Нью-Йорку. У 1973, на другому Світовому конгресі, обраний його першим віцепрезидент, у 1978, на третьому з'їзді, став президентом СКВУ. Після смерті Олега Штуля-Ждановича в 1977 році, коли ОУН очолив Денис Квітковський, обійняв посаду заступника Голови ПУН. З 1979 — Голова ОУН. У період з 1979 по 2010 обирався Головою ПУН ще 10 разів

вулиця Покровська
Відновлення однієї з історичних назв вулиці – Покровська. Наприкінці XVIII – початку XIX століття тут діяла церква Покрови Пресвятої Богородиці (Покровська церква), яка мала близько тисячі парафіян. За радянських часів церква була зруйнована, і лише деякі її підвальні приміщення збереглися. Це одна з небагатьох історичних та культурних пам’яток Кременчука, що залишились після того, як місто було майже повністю знищене під час Другої світової війни

вулиця Привокзальна
Поруч знаходиться автовокзал

вулиця Херсонська
Такий топонім вже був в Кременчуці на теренах вулиці Лейтенанта Покладова до часів радянської окупації. Зараз можемо проявити солідарність і назвати в честь міста героя одну з вулиць. Плюс Кременчуцька вулиця в Херсоні- одна з центральних у місті

вулиця Юрія Кондратюка
З метою увічнення пам'яті українця, який зробив великий внесок у освоєння людством космосу. Юрій Кондратюк - український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон»