вулиця Ілона Маска
Пропозиція грунтується на великому вкладі цієї всесвітньовідомої особистості у боротьбу українського народу з російськими окупаційними військами, а зокрема наданням ЗСУ провідних технологій високошвидкісного супутникового інтернету «Starlink». Також, являючись засновником корпорацій «SpaceX», «PayPal», генеральним директором «Tesla» і великим прихильником креативності та соціальних мереж, назва вулиці на честь Ілона Маска може викликати інтерес у цієї людини до нашого міста, як до промислового хабу й прямих інвестицій в економіку Кременчука

вулиця Алітуська
Алітус місто-побратим Кременчука. Розташоване на півдні Литви, адміністративний центр Алітуського повіту і Алітуського району; шосте в Литві за кількістю жителів. Надзвичайно і оперативно почали допомагати нашому місту після навали російських окупантів. Місто Кременчук отримало від них на кінець весни більше 25 тон гуманітарних вантажів

вулиця Андрія Мельника
Андрій Мельник є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Тому вважаю справедливим назвати вулицю (яка долучається до вулиці яку я пропоную перейменувати на честь Євгена Коновальця) у місті Кременчук на його честь. Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, ФРН) — український державний, військовий, та політичний діяч. Голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця. Андрій Мельник полковник Армії УНР, він був одним з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради. Після чого Андрія Мельника було обрано на посаду заступника команданта Євгена Коновальця. Після поразки української національної революції 1917-1921 роках, Андрій Мельник став одним з співзасновників УВО та був обраний заступником Євгена Коновальця. Метою УВО було відновлення незалежності Української Держави. За свою діяльність в УВО Андрій Мельник був засуджений польським окупаційним режимом до декількох років в'язниці. Андрій Мельник після виходу з в'язниці, продовжив свою підпільну революційну діяльність. Під час створення ОУН Андрій Мельник перебував у Львові, під постійним наглядом польської таємної поліції, також мав заборону від польської окупаційної влади покидати Львів. Через що Андрій Мельник не зміг взяти участь у першому конгресі українських націоналістів у Відні. Проте навіть при цьому, члени ПУН (Провід Українських Націоналістів) та провідні діячі ОУН вважали та відносили Андрія Мельника до співзасновників ОУН. Після створення ОУН, Андрій Мельник одразу долучається до нової організації (метою якої було відновлення незалежності України) та очолює Краєвий Сенат ОУН. Протягом багатьох років Андрій Мельник був представником ПУН на Західноукраїнських землях, і виконував директиви Голови ПУН полковника Євгена Коновальця

вулиця Героя України Віталія Скакуна
В перші часи війни24.02.2022, щоб зупинити наступ російської танкової колони на столицю України Київ, Скакун Віталій Володимирович - інженер окремого батальйону окремої 35-ї бригади морської піхоти, матрос, визвався замінувати і підірвати Геніченський автомобільний міст. Міст замінував, підірвав і загинув сам. За геройський подвиг Скакуну В.В. присвоєне звання Героя України (посмертно). Скакун В.В. народився 19.08.1996 в м. Бережани Тернопільської області. Йому було всього 25 років. Залишилися матір, сестра, бабуся. Вічна слава Герою України Віталію Скакуну

вулиця Максима Кагала
Указом Президента України №201/2022 від 2 квітня, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно:звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» КАГАЛУ Максиму Володимировичу – старшому лейтенанту (посмертно). Максим Кагал «Пітон» (01.12.1991, Кременчук – 25.03.2022, Маріуполь) - боєць полку Нацгвардії «Азов», спортсмен-кікбоксер, чемпіон світу та бронзовий призер ЧС із кікбоксингу за версією ISKA 2014 року

вулиця Миколи Садовського
Микола Карпович, справжнє прізвище Тобілевич (01(13).12.1856 - Кам'яно-Костувате, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія - 07.02.1933, Київ, Українська СРР, СРСР) – український актор, режисер, письменник і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. У професійному театрі з 1881 року. У 1888 році організував власну трупу. У 1905-му на запрошення з Галичини Садовський очолював театр «Руської Бесіди» у Львові, чим (разом із М.Заньковецькою) сприяв значному піднесенню театральної культури на Західноукраїнських землях. Повернувшись до Києва, Садовський заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві. Знімався у головній ролі у фільмі «Вітер з порогів» (1929 рік)

вулиця Михайла Парнети або Лікаря Парнети
Почесний громадянин Кременчука, рідкісного таланту хірург, який провів у місті до 20 000 операцій, патріот, завдяки якому височить пам"ятник Т.Шевченку... (біографія - у книзі "Почесні громадяни Кременчука"). І вул.Жадова якнайкраще підходить для його імені: на ній знаходиться лікарня, де Михайло Павлович працював усе своє життя в Кременчуці, і виходить вона до пам"ятника Шевченкові.

вулиця Придніпровська
Поряд знаходиться однойменний парк

вулиця Січових Стрільців
Січові Стрільці — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини. Понад сто років тому – в листопаді 1917-го – у Києві почалося формування Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. Невдовзі цей підрозділ, трансформуючись у полк, окремий загін, корпус – відзначився в більшості визначних подій Української революції

вулиця Сергія Мехеди
Капітан Мехеда Сергій Олександрович загинув 16 червня у с. Адамівка Донецької області при виконанні бойового завдання, залишаючись вірним військовій присязі та українському народові, виявивши стійкість та мужність, у результаті обстрілу та падіння повітряного судна МІ-8 МТ. Сергієві Мехеді було 40 років, народився у Кременчуці, був одружений, мав трьох дітей. У березні військовий був нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня.

вулиця Щастя
Щастя — місто в Щастинському районі Луганської області. Розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець