СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Горького
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Максим Горький, (Алексей Максимович Пешков, (28 березня 1868 року, Нижній Новгород, Російська імперія - 18 червня 1936 року, під Москвою, СРСР). Вулиця названа на честь російського комуністичного «пролетарського» письменника, одного із провідних ідеологів комуністичного режиму, заперечував право української мови на існування, активно співпрацював з НКВС, прославляв його роботу (див. «Правда» №242, 1933 р.), у 1934-36 рр. - голова спілки письменників СРСР. Максим Горький є засновником методу соціалістичного реалізму в літературі, який сприяв закріпленню ідеології більшовизму і зміцненню сталінського тоталітаризму в СРСР. Автор лозунгу, який широко використовували комуністичні злочинці у часи сталінського терору 1937-1938 років та нині їх путінські послідовники: «Если враг не сдаётся, – его уничтожают». Також історики зазначають, що Максім Горький підтримував та схвалював систему комуністичних концентраційних таборів ГУЛАГ. Він називав українську мову «украинское наречие». У 1926 році Видавництво «Книгоспілка» вирішило видати українською мовою повість М. Горького «Мати» для молоді, зі скороченнями. У зв'язку з цим, головний редактор видавництва, письменник Олекса Слісаренко, звернувся із листом до автора твору аби той надав дозвіл на друк україномовного перекладу. Горький написав лист-відповідь на це звернення, де категорично заборонив переклади своїх творів українською: «Мне кажется, что и перевод этой повести на украинское наречие тоже не нужен. Меня очень удивляет тот факт, что люди, ставя перед собой одну и ту же цель, не только утверждают различие наречий — стремятся сделать наречие языком, но еще и угнетают тех великороссов, которые очутились меншинством в области данного наречия.» 19 липня 1928 Володимир Винниченко написав листа-відповідь на заяви Горького під назвою Одвертий лист В. Винниченка до М. Горького, де засуджував його українофобські погляди
1
вулиця Архітектора Сергеєва
Петро Сергеєв (1928-2015)- архітектор, що відбудував Кременчук з руїн 2 світової війни. Його проєкти – відбудував міський музей, побудував будівлю КрНУ, ГОТЕЛЬ «Кремінь», запроектував і реалізував забудова 101 та 134 кварталів, міський перетанальний центр, забудова вулиці Київської, будівля УКРТЕЛЕКОМ, басейн «Нептун», сквер «Буратіно», фасад прокуратури міста, виконав барельєф дк «Нафтохімік». Запроєктував цілі райони міста Горішні Плавні
2
вулиця Віктора Федорченка або вулиця Лікаря Федорченка
Віктор Михайлович, 1935-2006, акушер-гінеколог. З 1971 року – головний лікар міського пологового будинку, головний акушер-гінеколог міста. За час роботи ним впроваджено понад 40 нових методик лікування та методів дослідження хворих. Особисто провів понад 14000 операцій. Автор 18 наукових статей. Почесний громадянин міста)
5
вулиця Григора Тютюнника
Григір Михайлович Тютюнник (1931, Шилівка, Зіньківський район, Українська СРР, СРСР - 1980, Київ, Українська РСР, СРСР) – український письменник-прозаїк, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Лауреат премії імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко у степу»; 1979), Державної премії імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за «Твори» у двох томах. У ніч із 5 на 6 березня 1980 року 48-річний вчинив самогубство в Києві
6
вулиця Левка Лук'яненка
Хрещений батько української Незалежності
7
вулиця Миколи Куліша
Микола Гурович Куліш (18 грудня 1892, Чаплинка - 3 листопада 1937, Сандармох) — український драматург, представник Розстріляного Відродження. Як драматург став відомим завдяки постановці драми «97» Гнатом Юрою. 1925-го Миколу Куліша перевели до Харкова працювати шкільним інспектором Наркомосвіти УРСР. Там він і поринув у літературну творчість. Спочатку був членом «Гарту», а у 1926 році президентом ВАПЛІТЕ. На початку 1930-х твори Миколи Куліша почали піддаватися гострій критиці. У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу по «Справі боротьбистів» у березні 1935 р. Куліш був засуджений до 10 років таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія
8
вулиця Симона Петлюри
Симон Васильович Петлюра (10 [22] травня 1879, Полтава, Російська імперія — 25 травня 1926, Париж, Франція) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі
ЗАВЕРШЕНО