СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
провулок Декабристів
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Перші російські дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад. За даними Центру стратегічних комунікацій при Міністерстві культури та інформаційної політики України більшість декабристів в Україні прагнули перетворити Росію на централізовану республіку, і лише меншість як федерацію демократичних республік слов'янських народів. Русифікаторська політика за режиму декабристів була би набагато інтенсивнішою, ніж за реакційної монархії. Бо абсолютна більшість заколотників національне розмаїття Російської імперії сприймали як серйозну проблему, котру будь-що треба вирішувати. Російську республіку бачили жорсткою централізованою державою. Будь-яка форма федералізму вважалась шкідливою для різнорідної Росії. Заради кращої централізації навіть столицею він визначав Нижній Новгород, виходячи, зокрема, з того, що це місто розташоване в центрі держави. А от ідеологи Північного товариства бачили майбутню Росію федеративною державою на кшталт США. В розробленій ними Конституції імперія розподілялась на 13 держав і дві області. Втім, бачили усіх громадян саме росіянами
провулок Всеволода Петріва
Всеволод Миколайович Петрів (2[14] січня 1883, Київ - 10 липня 1948, Аугсбурґ, Бізонія) - український військовий і громадський діяч, письменник, педагог, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР. Учасник оборони Києва від більшовицьких формувань Муравйова. В роки визвольних змагань займав високі військові посади. З 1920 р. - в еміграції. З 1948 р. - дійсний член НТШ. Автор праць з військової історії. Брав участь у операції визволення Полтавщини від російсько-більшовицьких загарбників
Всеволод Миколайович Петрів (2[14] січня 1883, Київ - 10 липня 1948, Аугсбурґ, Бізонія) - український військовий і громадський діяч, письменник, педагог, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР. Учасник оборони Києва від більшовицьких формувань Муравйова. В роки визвольних змагань займав високі військові посади. З 1920 р. - в еміграції. З 1948 р. - дійсний член НТШ. Автор праць з військової історії. Брав участь у операції визволення Полтавщини від російсько-більшовицьких загарбників
провулок Пана Коцького
«Пан Коцький» — дитяча опера українського композитора Миколи Лисенка на лібрето Дніпрової Чайки. Пан Коцький то є Українська народна казка
«Пан Коцький» — дитяча опера українського композитора Миколи Лисенка на лібрето Дніпрової Чайки. Пан Коцький то є Українська народна казка
провулок Придніпровський
Продовження вулиці через дамбу дійсно веде на річку Дніпро, а також і вулиця, і провулок знаходяться поруч із трасою, яка веде на місто Дніпро
Продовження вулиці через дамбу дійсно веде на річку Дніпро, а також і вулиця, і провулок знаходяться поруч із трасою, яка веде на місто Дніпро
провулок Устима Кармалюка
Відома постать в історії, подільський народний месник Устим Кармалюк. У 30-ті роки ХІХ століття очолив народне повстання проти дворянства і московської окупації
Відома постать в історії, подільський народний месник Устим Кармалюк. У 30-ті роки ХІХ століття очолив народне повстання проти дворянства і московської окупації
провулок Федора Жученка
Полковник полтавський Війська Запорізького. Представник старовинного козацького роду Жученків, з покозачених шляхтичів. На чолі полку брав участь у військовій кампанії Хмельниченка, залишився вірним гетьману після Чуднівської угоди, на відміну від більшості лівобережних полковників восени 1660-го — навесні 1661-го не визнав зверхність над Лівобережжям московського царя О. Михайловича. Як і переважна більшість тогочасної старшини південних полків, що дотримувались схожих з січовиками поглядів
Полковник полтавський Війська Запорізького. Представник старовинного козацького роду Жученків, з покозачених шляхтичів. На чолі полку брав участь у військовій кампанії Хмельниченка, залишився вірним гетьману після Чуднівської угоди, на відміну від більшості лівобережних полковників восени 1660-го — навесні 1661-го не визнав зверхність над Лівобережжям московського царя О. Михайловича. Як і переважна більшість тогочасної старшини південних полків, що дотримувались схожих з січовиками поглядів
провулок Федора Ніколайчика або Федора Миколайчика
Ніколайчик Федір Данилович (XIX ст.), історик, письменник, літературознавець, жив і працював у Кременчуці. Автор історичного нарису «Кременчуг» - СПБ, 1891. Пропонується провулок і вулицю Декабристів називати не в редакції вулиця Федора Ніколайчика, а в редакції вулиця Федора Миколайчика - по перше національність вказана у нього в біографії - українець. Отже українською - Миколайчик. По друге це російська форма написання прізвища, як це практикувалось в часи перебування народу під владою Російської імперії. Так історика Дмитра Яворницького друкували російською мовою як «Эварницкого». Але ж ми пишемо тепер не Эварницкий, а Яворницький, так само і не Ніколайчик - бо час виправляти ці наслідки минулого, варто писати Миколайчик ( або в крайньому разі Николайчик, через И)
Ніколайчик Федір Данилович (XIX ст.), історик, письменник, літературознавець, жив і працював у Кременчуці. Автор історичного нарису «Кременчуг» - СПБ, 1891. Пропонується провулок і вулицю Декабристів називати не в редакції вулиця Федора Ніколайчика, а в редакції вулиця Федора Миколайчика - по перше національність вказана у нього в біографії - українець. Отже українською - Миколайчик. По друге це російська форма написання прізвища, як це практикувалось в часи перебування народу під владою Російської імперії. Так історика Дмитра Яворницького друкували російською мовою як «Эварницкого». Але ж ми пишемо тепер не Эварницкий, а Яворницький, так само і не Ніколайчик - бо час виправляти ці наслідки минулого, варто писати Миколайчик ( або в крайньому разі Николайчик, через И)
ЗАВЕРШЕНО