СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Левітана
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Ісаак Ільїч Левітан (3(15) жовтня 1860 року чи 18(30) серпня 1860 року - 22 липня (4 серпня) 1900 року) - російський художник, майстер «пейзажу настрою». Академік Імператорської академії художеств (1898)
вулиця Івана Багряного
Український письменник, автор роману «Тигролови», де зображені звірства радянської влади по відношенню до українців
Український письменник, автор роману «Тигролови», де зображені звірства радянської влади по відношенню до українців
вулиця Градоначальника Диздарева або Олександра Диздарева
Видатний громадський діяч обіймав посаду голови міста протягом 10 років. За спогадами сучасників, під його керівництвом Кременчук зовсім змінився. А 1893 р. у приміщенні міської думи відкрилася міська громадська публічна бібліотека з кабінетом для читання
Видатний громадський діяч обіймав посаду голови міста протягом 10 років. За спогадами сучасників, під його керівництвом Кременчук зовсім змінився. А 1893 р. у приміщенні міської думи відкрилася міська громадська публічна бібліотека з кабінетом для читання
вулиця Катерини Білокур
Білокур Катерина Василівна (нар. 24 листопада (7 грудня) 1900, с. Богданівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія - пом. 10 червня (за ін. даними 9 червня) 1961, с. Богданівка, Яготинський район, Київська область) — українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. Квіти, намальовані Катериною Білокур, упізнають одразу, бо вони ніби висять у повітрі і випромінюють світло. «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», – сказав про Білокур Пабло Пікассо, якого вважають одним із найвидатніших митців XX століття. У 1949 році Катерину Білокур прийняли до Спілки художників України. Її картини виставляються у Києві і Москві. Однак, скрізь її творчість подавали як приклад «щасливого життя і розвитку трудівників колгоспного ладу». А у 1954 році три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Парижі. Там їх побачив Пабло Пікассо і сказав захоплено: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ»
Білокур Катерина Василівна (нар. 24 листопада (7 грудня) 1900, с. Богданівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія - пом. 10 червня (за ін. даними 9 червня) 1961, с. Богданівка, Яготинський район, Київська область) — українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. Квіти, намальовані Катериною Білокур, упізнають одразу, бо вони ніби висять у повітрі і випромінюють світло. «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», – сказав про Білокур Пабло Пікассо, якого вважають одним із найвидатніших митців XX століття. У 1949 році Катерину Білокур прийняли до Спілки художників України. Її картини виставляються у Києві і Москві. Однак, скрізь її творчість подавали як приклад «щасливого життя і розвитку трудівників колгоспного ладу». А у 1954 році три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Парижі. Там їх побачив Пабло Пікассо і сказав захоплено: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ»
вулиця Лазара Воловика
Воловик Лазар Йосипович (1902-1977) - живописець, художник театру та кіно. Народився у Кременчуці. Навчався у Харківській художній школі та Українській академії мистецтва у Києві
Воловик Лазар Йосипович (1902-1977) - живописець, художник театру та кіно. Народився у Кременчуці. Навчався у Харківській художній школі та Українській академії мистецтва у Києві
вулиця Туган-Барановського
Михайло Іванович Туган-Барановський (*8(20) січня 1865, с. Солоне, Харківська губернія, Російська імперія (зараз - Україна) - †21 січня 1919, біля станції Затишшя, УНР) - український вчений-економіст. Перший економіст зі Східної Європи, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць з питань теорії вартості, розподілу суспільного доходу, історії господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Генеральний секретар фінансів УЦР (серпень-листопад 1917). Один із фундаторів Української Академії Наук, доктор економіки (1899)
Михайло Іванович Туган-Барановський (*8(20) січня 1865, с. Солоне, Харківська губернія, Російська імперія (зараз - Україна) - †21 січня 1919, біля станції Затишшя, УНР) - український вчений-економіст. Перший економіст зі Східної Європи, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць з питань теорії вартості, розподілу суспільного доходу, історії господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Генеральний секретар фінансів УЦР (серпень-листопад 1917). Один із фундаторів Української Академії Наук, доктор економіки (1899)
ЗАВЕРШЕНО