СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
проїзд 1-й Макаренка
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Макаренко Антон Семенович (13.03.1888-01.04.1939) – радянський педагог, письменник. Працював учителем у школах України. Закінчив Полтавський учительський інститут (1917). Організатор і керівник трудової колонії ім.. Максима Горького в с. Ковалівка (1920-1927), а також після її переїзду – Харкова (1927-1928). Упродовж 1927-1932 очолював Комуну ім. Ф.Дзержинського у с. Новий Харків. Від квітня 1932 до липня 1935 – заступник начальника Комуни , керівник її навчально-педагогічної частини. Улітку 1935 переїхав до Києва. Займав посаду начальника відділення Відділу трудових колоній НКВС УСРР (серпень 1935 – березень 1937), був в.о. керівника колонії НКВС №5 у Броварах (від жовтня 1936). Член спілки письменників СРСР 919340, автор низки художніх творів із проблем виховання дітей: «Марш 30-го року» (1932), «Педагогічна поема» (1933-1935), «Книга для батьків» (1937), «Прапори на баштах» (1938)
1
проїзд Артема Терещенка
Терещенко Артем Якович. Перший підприємець у династії Терещенків. Артемій Якович став купцем першої гільдії. Цукрозаводчик,підприємець та благодійник
2
проїзд Володимира Константиновича
Виконуючи свій обов'язок лікаря, залишившись в окупованому німцями Кременчуці, Костянтинович В.К. організував медичну допомогу, налагодив роботу лікарні. Під час фашистської окупації Костянтиновичу В.К. разом з іншими патріотами своєї Батьківщини вдалося врятувати понад 1000 військовополонених, надавши їм притулок у лікарні. Одужалих і зміцнілих бійців і командирів Червоної армії, діставши відповідні документи і одяг переправляли за лінію фронту разом з партизанським загоном «Патріот Батьківщини», що діє у місті. на допомогу в'язням міського концтабору, в якому перебували в жахливих умовах сотні поранених та поранених військовополонених
3
проїзд Григорія Косинки
Григорій Михайлович Косинка, справжнє прізвище - Стрілець (29 листопада 1899, Щербанівка - 15 грудня 1934, Київ) — український письменник-новеліст, козак Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого, перекладач доби «Розстріляного відродження». Жертва сталінських репресій
4
проїзд Зіни Кущинської
Кущинська Зіна Кіндратівна (21.04.1901, м. Кременчук – після 1969, Прага). Громадський діяч, інженер-економіст (08.07.1929). Закінчила економічно-кооперативний факультет УГА в Подєбрадах (19.07.1924-08.07.1929). У шлюбі із сотником Вільного козацтва Антіном Андрійовичем Кущинським. ЇЇ прізвище, як і чоловікове, є в списку абсольвентів (випускників) УГА, які працювали в культурно-просвітницькому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини. Мати Тараса Кущинського, члена Спілки чехословацьких художників
ЗАВЕРШЕНО