СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Маршала Говорова
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Леонід Олександрович Говоров 10(22) лютого 1897 року, Бутирки, Вятська губернія - 19 березня 1955 року, Москва) - радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1944), Герой Радянського Союзу (27 січня 1945), кавалер ордену «Перемоги». Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952-1955 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-4-го скликань.
вулиця Євгена Петрушевича
Євген Омелянович Петрушевич (3 червня 1863, Буськ, нині Львівської області, Україна - 29 серпня 1940, Берлін) — український громадсько-політичний діяч, правник, доктор цивільного і церковного права (1891), Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Відіграв провідну роль у створенні західноукраїнської державності та першому об’єднанні Галичини з Наддніпрянщиною (Акт злуки УНР і ЗУНР був урочисто проголошений у Києві 22 січня 1919 року). Головні вимоги Є. Петрушевича: поділ Галичини на Східну і Західну, встановлення української адміністрації у Східній Галичині, відкриття Українського університету, збільшення прав українським виборцям
Євген Омелянович Петрушевич (3 червня 1863, Буськ, нині Львівської області, Україна - 29 серпня 1940, Берлін) — український громадсько-політичний діяч, правник, доктор цивільного і церковного права (1891), Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Відіграв провідну роль у створенні західноукраїнської державності та першому об’єднанні Галичини з Наддніпрянщиною (Акт злуки УНР і ЗУНР був урочисто проголошений у Києві 22 січня 1919 року). Головні вимоги Є. Петрушевича: поділ Галичини на Східну і Західну, встановлення української адміністрації у Східній Галичині, відкриття Українського університету, збільшення прав українським виборцям
вулиця В’ячеслава Чорновола
В’ячеслав Максимович Чорновіл (24 грудня 1937, смт Єрки Катеринопільського р-ну Черкаської області - 25 березня 1999, Бориспіль, Київської області) - український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х - 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лавреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Загинув 25 березня 1999 року за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Неодноразово відвідував Кременчук
В’ячеслав Максимович Чорновіл (24 грудня 1937, смт Єрки Катеринопільського р-ну Черкаської області - 25 березня 1999, Бориспіль, Київської області) - український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х - 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лавреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Загинув 25 березня 1999 року за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Неодноразово відвідував Кременчук
вулиця Олега Гегечкорі
Указом Президента України №322/2022 від 8 травня 2022 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Гегечкорі Олегу Іродійовичу – полковнику (посмертно). Гегечкорі Олег - командир вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ. Народився 09.01.1972, кримчанин, син військового льотчика. Навчався у вертолітному училищі в місті Кременчуці. Служив в окремій бригаді армійської авіації на Херсонщині. За штурвалом провів більше 20 років, готував до самостійних польотів курсантів. Побував у багатьох гарячих точках, зокрема, брав участь в АТО на Донбасі. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і IIІ ступеня.Загинув 08.03.2022, захищаючи столицю – його вертоліт збили російські загарбники на Київщині. Залишилися дружина та двоє дітей
Указом Президента України №322/2022 від 8 травня 2022 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» Гегечкорі Олегу Іродійовичу – полковнику (посмертно). Гегечкорі Олег - командир вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ. Народився 09.01.1972, кримчанин, син військового льотчика. Навчався у вертолітному училищі в місті Кременчуці. Служив в окремій бригаді армійської авіації на Херсонщині. За штурвалом провів більше 20 років, готував до самостійних польотів курсантів. Побував у багатьох гарячих точках, зокрема, брав участь в АТО на Донбасі. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і IIІ ступеня.Загинув 08.03.2022, захищаючи столицю – його вертоліт збили російські загарбники на Київщині. Залишилися дружина та двоє дітей
ЗАВЕРШЕНО