СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Матросова
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Олександр Матвійович Матросов (5 лютого 1924, село Кунакбаєво Башкирської АССР - 27 лютого 1943, Локнянський район, Калінінська область, нині Псковська область) - рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. Член ВЛКСМ з 1942. З листопада 1942 рядовий у 254 гвардійському полку 56-ї стрілецької дивізії Калінінського фронту, стрілець. 27.02.1943 в бою за с. Чернушки (нині с. Псковської обл., рф) закрив амбразуру дзота, чим забезпечив успіх наступаючому підрозділові.Олександр Матросов - рядовий-піхотинець Червоної армії періоду 2 світової війни, уродженець Башкоркостану. Входить до російського і радянського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни». Ніяк не пов'язаний з історією громади. Топоніми на честь Матросова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності
1
вулиця Володимира Константиновича
Константинович Володимир Костянтинович (1888-1968), хірург. Працював у Кременчуці з 1920 року до виходу на пенсію. Був головним лікарем першої міської лікарні під час фашистської окупації, очолював підпільну групу. Врятував понад 1200 осіб. Його дружина Наталія Петрівна організувала у місті пункт Червоного Хреста для допомоги військовополоненим
2
вулиця Володимира Трусова
На цій вулиці КПП війського ліцею. 22 березня, на російсько-українській війні загинув 29-річний капітан Володимир Трусов (25.02.1993) - випускник Кременчуцького військового ліцею 2011 року, випускник Національної Академії Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, воював у складі 5 БТГр 81 ОАеМБр. Це сталося під Запоріжжям під час зачистки населеного пункту. Бронежилет стримав три кулі, але уламок міни під час мінометного обстрілу пройшов під бронежилетом і виявився смертельним
3
вулиця Лесі Паєвської
Леся Паєвська - учасниця «Пласту»; зв'язкова Окружних проводів Буковини і Гуцульщини; інформаторка та утримувачка явкової квартири окружного провідника ОУН Коломийщини Григорія Легкого – «Бориса»; працівниця технічної ланки референтури пропаганди Косівського надрайонного проводу. Леся Паєвська стала однією з останніх українських підпільниць, яких розстріляв радянський комуністичний режим. Арештована за доносом у червні 1952-го, вона під час слідства відмовлялася говорити російською, за що зазнала катувань. 77 діб вона чекала на вирок у Лук’янівській тюрмі, де і була страчена
ЗАВЕРШЕНО