СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Першотравнева
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та встановленням радянської влади в Україні. Свято було офіційно впроваджено при більшовиках.Вказаний об’єкт топоніміки є яскравим втіленням радянської практики ідеологічної номінації, пов’язаної з масовими комемораціями Міжнародного дня солідарності трудящих, що використовувалися для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму
вулиця Євгена Коновальця
Євген Коновалець є видатним представником українського народу, який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один з ідеологів українського націоналізму. Євген Коновалець був одним з організаторів (співзасновників) однієї з найкращих військових формацій Дієвої Армії УНР - Січових Стрільців, а також військового проводу цієї військової формації - Стрілецької Ради яку він очолив. Після поразка української національної революції 1917-1921 роках, він став співзасновником УВО яку він і очолив. Метою УВО було відновлення незалежності Української Держави. Через декілька років УВО та декілька інших українських революційних організацій об'єднались в ОУН. На чолі ОУН та його керівного органу - ПУН (Проводу Українських Націоналістів) було одноголосно обрано Євгена Коновальця. Все своє життя Євген Коновалець присвятив боротьбі за право українського народу мати власну незалежну державу, за що він був вбитий. Вбивство Євгена Коновальця було здійснено агентом НКВД за особистим наказом Сталіна. Відповідно до чинного законодавства, Євгена Коновальця можна зарахувати до борців за незалежність України у ХХ столітті
Євген Коновалець є видатним представником українського народу, який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один з ідеологів українського націоналізму. Євген Коновалець був одним з організаторів (співзасновників) однієї з найкращих військових формацій Дієвої Армії УНР - Січових Стрільців, а також військового проводу цієї військової формації - Стрілецької Ради яку він очолив. Після поразка української національної революції 1917-1921 роках, він став співзасновником УВО яку він і очолив. Метою УВО було відновлення незалежності Української Держави. Через декілька років УВО та декілька інших українських революційних організацій об'єднались в ОУН. На чолі ОУН та його керівного органу - ПУН (Проводу Українських Націоналістів) було одноголосно обрано Євгена Коновальця. Все своє життя Євген Коновалець присвятив боротьбі за право українського народу мати власну незалежну державу, за що він був вбитий. Вбивство Євгена Коновальця було здійснено агентом НКВД за особистим наказом Сталіна. Відповідно до чинного законодавства, Євгена Коновальця можна зарахувати до борців за незалежність України у ХХ столітті
вулиця Миколи Вінграновського
Микола Степанович Вінграновський (7 листопада 1936, Первомайськ, Одеська область, Українська СРР, СРСР - 26 травня 2004, Київ, Україна) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Твори Миколи Вінграновського перекладено литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу. Микола Вінграновський - лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії Фундації Антоновичів (США)
Микола Степанович Вінграновський (7 листопада 1936, Первомайськ, Одеська область, Українська СРР, СРСР - 26 травня 2004, Київ, Україна) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист та поет. Твори Миколи Вінграновського перекладено литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу. Микола Вінграновський - лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії Фундації Антоновичів (США)
вулиця Михайла Остроградського
Поряд КНУ ім. М.Остроградського. Миха?йло Васи?льович Острогра?дський — український математик, механік і фізик. Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст.
Поряд КНУ ім. М.Остроградського. Миха?йло Васи?льович Острогра?дський — український математик, механік і фізик. Належав до козацько-старшинського роду Остроградських, що походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст.
вулиця Наукова
Основний науковий потенціал міста зосереджений у КрНУ ім. Михайла Остроградського
Основний науковий потенціал міста зосереджений у КрНУ ім. Михайла Остроградського
вулиця Степана Бандери
Степа?н Андрі?йович Банде?ра (1 січня 1909, с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківська область, Україна — 15 жовтня 1959, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український політичний діяч, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Разом з Миколою Лебедем був одним зі організаторів вбивства Броніслава Перацького за політику пацифікації та вбиства Олексія Майлова через проведення спланованого та штучного організованого голоду на українських землях 1932-1933. Як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. В 2010 посмертно нагороджений званням герой України. Вважається національним героєм України. Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — у центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». Разом з Андрієм Мельником, Адрієм Лівицьцим та Павлом Скоропадським став співзасновником Українського національного комітету. Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року. Визначення «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним для радянської та російської пропаганди до всіх українців, незалежно від їхнього ставлення до Бандери. Автор фраз: “І НАСТАНЕ ЧАС, КОЛИ ОДИН СКАЖЕ: СЛАВА УКРАЇНІ! І МІЛЬЙОНИ ВІДПОВІДАТИМУТЬ: ГЕРОЯМ СЛАВА”; "Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний."
Степа?н Андрі?йович Банде?ра (1 січня 1909, с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківська область, Україна — 15 жовтня 1959, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український політичний діяч, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Разом з Миколою Лебедем був одним зі організаторів вбивства Броніслава Перацького за політику пацифікації та вбиства Олексія Майлова через проведення спланованого та штучного організованого голоду на українських землях 1932-1933. Як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. В 2010 посмертно нагороджений званням герой України. Вважається національним героєм України. Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — у центральну Берлінську в'язницю. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері «Целленбау». Разом з Андрієм Мельником, Адрієм Лівицьцим та Павлом Скоропадським став співзасновником Українського національного комітету. Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року. Визначення «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним для радянської та російської пропаганди до всіх українців, незалежно від їхнього ставлення до Бандери. Автор фраз: “І НАСТАНЕ ЧАС, КОЛИ ОДИН СКАЖЕ: СЛАВА УКРАЇНІ! І МІЛЬЙОНИ ВІДПОВІДАТИМУТЬ: ГЕРОЯМ СЛАВА”; "Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний."
ЗАВЕРШЕНО