СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
бульвар Пушкіна
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Олександр Сергійович Пушкін (26 травня (6 червня) 1799 року, Москва, Російська імперія - 29 січня (10 лютого) 1837 року, Санкт-Петербург, Російська імперія).Російський письменник. Оспівував загарбницькі війни Російської імперії, заперечував право народів на державність, виправдовував воєнні злочини російської армії. Вірш «Клеветникам России» нині використовується ворожою пропагандою для виправдання агресії проти України Пушкін - один із ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму, автор поетичних і прозових творів, придворний імператорський співець тої епохи. Брав участь у каральних акціях геноцидного характеру армії Російської імперії проти народів Кавказу. Автор віршів циклу оповідань так званого кавказького циклу, у яких возвеличив російські військові злочини. Його перу належить поема «Кавказький бранець» і слова «Смирись,Кавказ, идет Єрмолов»Автор поеми «Полтава», де змальовує видатного українського гетьмана Івана Мазепу максимально негативним дідом, збоченцем і маразматиком .«Что он не ведает святыни,Что он не помнит благостыни,Что он не любит ничего,Что кровь готов он лить, как воду,Что презирает он свободу,Что нет отчизны для него». Щоб вміли впізнати путінське “без України не буде росії” та слова "фюрера" про те, що росія воює в Україні за свою ідентичність, в Пушкінському: “Кто устоит в неравном споре: // Кичливый лях, иль верный росс? // Славянские ль ручьи сольются в русском море? // Оно ль иссякнет? Вот вопрос”. Пушкіними обтикана вся Україна -як не вулицями так пам'ятниками.Пушкіни в топоніміці українських міст і сіл - це тавро власника на тілі об’єкта привласнення. Пушкін з’явився в символічному просторі Україні не тому, що він поет №1 у світі, а через колоніальний статус України. Обраний росією на місце поета №1, Пушкін разом із іншими символами російської культури мав промаркувати підкорену територію, створити простір спільної історії. Через сто років потому, відстоюючи своє існування у війні з росією, яка розпочала війну на знищення українців, ми продовжуємо розумування про «культура не винна» та великого Пушкіна як частину «нашої історії». Так, у рабовласника і раба, колонізатора і колонізованого, гвалтівника і жертви теж, як це не жахливо казати, є спільна історія, тільки ця історія кардинально різна. Незалежно від літературних якостей спадку «пушкіних», чи хочемо ми увічнювати свою колективну травму в постаті представника народу вбивць і гвалтівників? Місце такої «спільної» історії в музеї з відповідними коментарями, а про імперськість пушкіних, бродських і толстоєвських має бути кілька спеціальних уроків для старшокласників, щоб пам’ятали і вміли відповідно реагувати на слова про «велику російську культуру, яка не винна»Довідка з краєзнавчого музею: Назва вулиці – історична, існує з 1899 року. У травні 1820 року опальний Пушкін, виконуючи наказ царя, відправився до нового місця служби у Катеринославі. Його маршрут проліг через Кременчук. Після перебування у південному засланні у Кишиневі та Одесі, 1824 року Пушкіна вислали до родового маєтку у с. Михайлівське. 31 липня 1824 року Пушкін залишив Одесу. Його шлях пролягав через Миколаїв, Єлисаветград, і знову через Кременчук. У 1899 році кременчужани вирішили перейменувати вулицю Городову на вулицю Пушкіна. 28 грудня 1985 року у Кременчуці був установлений пам’ятник поету. Автори – скульптори П.Ястребов і Ю.Шорохов, архітектори – Л.Расстригін та С.Ткаченко
1
бульвар Байрона
На відміну від Пушкіна Байрон у своїй поемі "Мазепа" висвітлив Україну, Івана Мазепу та українську національну боротьбу в героїчному світлі, а постать гетьмана як таку, яка варта захоплення
2
бульвар В'ячеслава Черновола
ініціював проголошення Декларації про державний суверенітет та Акт проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року, неодноразово був в Кременчуц
3
бульвар Василя Сліпака
Василь Ярославович Сліпак (20 грудня 1974, Львів – 29 червня 2016, Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) - всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на сході України. Позивний «Міф». Загинув у бою від кулі снайпера. Кавалер ордена «За мужність» І ст., Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка», беззаперечний патріот достойний вшанування
4
бульвар Василя Стуса
Видатна постать нашої української історії, яка поклала життя за незалежність України!
5
бульвар Володимира Вернадського
Володимир Іванович Вернадський (28 лютого [12 березня] 1863, Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1945, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм. Символ української науки, відомий у всьому світі поруч із Політехнічним університетом, мають уособлювати в собі поєднання давньої наукової школи і творчого потенціалу України
6
бульвар Дмитра Тьомкіна
Так наше місто зазвучить ім’ям світового міста. Наші кременчужани будуть знати нашого земляка. І нам буде чим пишатися. Тьомкін Дмитро Зіновійович - американський композитор, родом з Кременчука. Працював переважно в жанрі кіномузики, чотирикратний лауреат премії «Оскар», у місті є дуже малий перевулок, а можна нормально створити пам’ять про великого Кременчужанина
8
бульвар Легенди Кременчука
Творчий унікальний проєкт "Легенди Кременчука" важливий у навчальному і виховному процесі, цінний для розвитку дітей. Для поширення місцевих елементів нематеріальної спадщини - легенд кременчуцького і крюківського циклів - які виступають ідентифікаційним кодом духовності українського міста Кременчука. Це унікальна тема для нашого міста і України, яка надає можливість представляти легендарні образи гетьмана Марка Жмайла, козака Івана Кременя, дівчини Щуки, фортеці "Саламандра - Кременчук" тощо, які яскраво описані в книзі "Легенди Кременчука". Такий бульвар немав би аналогів в Україні та став би туристичною родзинкою міста.
9
бульвар Леся Курбаса
Лесь Курбас (повне ім'я - Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887, Самбір - 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) — український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Фундатор модерного українського театру, актор, режисер, драматург, засновник театру «Березіль», перекладач, репресований сталінським режимом. Лесь Курбас заснував шість театрів, перший серед радянських діячів мистецтва отримав театральну медаль Парижа у 1925 році, на одеській кіностудії зняв декілька стрічок, виховав плеяду молодих і талановитих акторів українського театру, разом із драматургом Миколою Кулішем створив неперевершений творчий тандем, написав низку статей із драматургії. 9 квітня 1934 року судова трійка колегії ГПУ засудила Курбаса до 5 років таборів. Та на волю режисер ніколи не вийшов. 3 листопада 1937 року до двадцятої річниці «Жовтневої революції» у Соловецькому таборі особливого призначення Леся Курбаса розстріляли
10
бульвар Міст Побратимів
Гарна традиція - називати в честь міст побратимів. Це гарна нагода подякувати містам за активну поміч у складні часи і будувати дипломатичні зв’язки на післявоєнний час
11
бульвар Миколи Леонтовича
З огляду на те, що вказаний бульвар у місті Кременчуці перетинає центральні транспортні маршрути, є одним з улюблених місць відпочинку городян, і на якому розташовується найбільший в Полтавській області культурно мистецький центр Комунальний заклад культури Кременчуцький міський Палац культури, колом працівників Закладу висувається пропозиція про перейменування бульвару Пушкіна на бульвар Миколи Леонтовича. Леонто?вич Микола Дмитрович (1 (13) грудня 1877 - 23 січня 1921) — український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та багатьох інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як «Carol of the Bells». Практично цей твір Миколи Леонтовича є найпопулярнішим національним українським музичним твором у всьому світі. У 1921 році 23 січня вбитий у будинку свого батька агентом ВЧК
12
бульвар Миколи Міхновського
Микола Міхновський є видатним представником українського народу який зробив великий внесок у боротьбу за незалежність України. Микола Іванович Міхновський (19 [31] березня 1873, — 3 травня 1924) — український державний, політичний та військовий діяч. Ідеолог державної незалежності України. Перший представник українського націоналізму, відомий український адвокат та публіцист. Провідний діяч УНР, співзасновник Української Центральної Ради, яка проголосила незалежність УНР. Микола Міхновський був одним з організаторів перших військових частин війська УНР, і є організатором її інших збройних сил. Він був також членом Братства тарасівців, засновником Української народної партії (1902), одним із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Був одним з популяризаторів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки»в якості самоназви представників українського народу. Представник священницького роду Міхновських. Народився у селі Турівка, Полтавська губернія, Російська імперія. Прихильник розпаду Російської імперії та перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції незалежної України (1905). Помер у Києві під час його окупації більшовиками. Відповідно до чинного законодавства Миколу Міхновського можна зарахувати до борців за незалежність України у ХХ столітті
13
бульвар Мистецтв або Талантів
Зробити місцеву алею зірок з пам’ятними відбитками чи пам’ятниками. Поряд міський Палац культури
14
бульвар Незалежності
Бульвар Пушкіна невеликий по розмірам і пролягає до прощі Незалежності. Саме по цьому бульвару йшли жителі міста на площу вирішувати найважливіші питання громади і України в часи Революції Гідності. Бульвар став історичним місцем і назва йому має бути "Бульвар Незалежності" . Бульвар має бути не тільки для відпочинку, а й пізнавальним. Для цього треба відтворити пам'ять видатних діячів, які в різні часи боролись за незалежність України. Добре було б, коли дорослі та діти могли б підійти до стел, встановлених на бульварі Незалежності, згадати добрим словом імена видатних українців, які виборювали нам вільне життя у вільній Україні
15
бульвар Пантелеймона Куліша
Пантелеймон Олександрович Куліш (26 липня (7 серпня) 1819, Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія - 2(14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії. Автор першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення
16
бульвар Тараса Чорновола
Видатна постать нашої української історії, яка поклала життя за незалежність України!
17
бульвар Українського Відродження
Українське Відродження — культурно-філософський рух відродження на теренах України. Український Ренесанс - особливий період в історії нашої держави, коли на перший план вийшли гуманістичні ідеї. Найбільш виразно цей період проявтв себе у архітектурі та містобудуванні
19
майдан Незалежності
Об’єднати бульвар Пушкіна й площу Незалежності
ЗАВЕРШЕНО