вулиця Івана Зайцева
Іван Іванович, 1925-1943, крюків’янин, учасник антифашистського підпілля, мешкав поблизу цієї вулиці

вулиця Івана Стешенка
Громадський та політичний діяч, педагог, перший міністр освіти УНР, літературознавець, письменник, уродженець Полтави, борець за незалежність України у 20 ст.https://bit.ly/3MEKohv

вулиця Агатангела Кримського
Агатангел Юхимович Кримський — український історик, сходознавець, мовознавець, вчений, орієнталіст, письменник і перекладач, поліглот, один з організаторів Академії наук України (1918). Жертва сталінського терору

вулиця Драй-Хмари
Михайло Опанасович Драй-Хмара (нар. 28 вересня (10 жовтня) 1889, Малі Канівці Золотоніського повіту, тепер Золотоніського району Черкаської області - 19 січня 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР, Колима) — український поет, літературознавець, перекладач. Батько Оксани Ашер. Жертва сталінського терору. Михайло Драй-Хмара знав 19 мов. Це майже всі слов'янські (адже його спеціалізацією як ученого було слов'янознавство): українська, російська, білоруська, польська, кашубська, чеська, сербська, хорватська, болгарська. Знав він низку давніх мов - старослов'янську, старогрецьку, латину, санскрит. Знав новітні європейські мови - румунську, французьку, німецьку, італійську, фінську. Останньою мовою, яку вивчав Михайло Панасович, стала англійська

вулиця Павла Загребельного
Загребельний Павло Архипович (25 серпня 1924, с.Солошине - 3 лютого 2009, Київ) – український письменник, Герой України, лауреат Державної премії СРСР, Шевченківської премії. Депутат Верховної Ради СРСР 10-11 скликань (1979-1989), депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання (1975-1980). Кандидат у члени ЦК КПУ (1976-1981), член ЦК КПУ (1981-1990)

вулиця Святослава Хороброго
Великий князь Київський (945-972 рр.). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945-964 рр.). Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964 р.). Розгромив Хозарський каганат (965—968 рр.). 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів. Відігнавши їх, посадив своїх синів намісниками на Русі — Ярополка в Києві; Олега в Овручі, Володимира у Новгороді. 969 року вирушив у другий похід на Болгарію. 971 року був обложений у болгарському місті Доростолі, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на Дніпрі, яку влаштував печенізький хан Куря

вулиця Чайки Дніпрової
Дніпрова Чайка — українська письменниця. Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста Василевського Феофана Олександровича. Справжнє ім'я письменниці — Людмила Олексіївна Василевська-Березіна. Псевдонім «Дніпрова Чайка» виникає після 1884 року — тоді Людмила почала працювати вчителькою у приватній гімназії Карпової в Одесі. Вона вірить у своє творче покликання і в «Записній книжці» занотовує: «Виростуть і в Дніпрової Чайки колись крильця – та ще які: паперові! І тепер уже сверблять колодочки! Тепер тільки і робить, поки чайка ще вільна птиця…».Довгі роки творчі зв'язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури Миколою Лисенком. Саме на лібретто Дніпрової Чайки композитор створює свої три дитячі опери, які були написані з 1888 по 1892 рр. («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»)

вулиця Чигиринська
Топографічно по правому берегу через Крюків із Січі йшла дорога в бік Чигирина. Кременчук і Крюків за часів Богдана Хмельницького адміністративно відносились до столичного Чигиринського полку (до поділу України між Польщею і росією у 1666 році). Нині в місті є лише провулок Чигиринський