вулиця Гарета Джонса
Ґарет Річард Вон Джонс - валлійський журналіст, який уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932-1933 роках відбувся Голодомор. Його репортаж був надрукований з-поміж інших також у газетах «The Guardian» та «New York Post»

вулиця Голуба Крюківського
Один з символів Кременчука – Крюківський голуб

вулиця Карантинна
Це історична назва, оскільки в цьому районі було передмістя Крюкова (с. Курчанівка), де на карантині перебували валки чумаків, які йшли з Одеси в 19 столітті (народна назва Калантир). Тобто це повернення історичної топоніміки міста

вулиця Миколи Глущенка
Микола Петрович Глущенко (4(17) вересня 1901, Новомосковськ, Катеринославська губернія, Російська імперія - 31 жовтня 1977, Київ, Українська РСР, СРСР) - український радянський художник (автор портретів і краєвидів), радянський розвідник (псевдо «Художник», «Ярема»). Мав приблизно 50 персональних виставок, брав участь у понад 200 групових. Твори представлені в музеях України, Росії, Франції, США, Канади й інших країн. Народний художник України (1944). Лауреат Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1972). Народний художник СРСР (1976). За заповітом митця, 1250 його робіт були передані Міністерству культури УРСР

вулиця Миколи Чеботаріва
Микола Юхимович Чеботарів, уродженець Полтави, один з організаторів та керівник української контррозвідки, соратник Симона Петлюри, військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, борець за незалежність України у 20 ст

вулиця Опанаса Сластіона
Опанас Георгійович Сластіон - український маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор і педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею. До 100-річчя з дня народження Шевченка О.Сластіон виступив ініціатором зведення пам'ятника поету в Миргороді, брав участь у зборі коштів. Під час революційних подій 1917-1920 років рятував художні шедеври з маєтків відомих родин. З 1918 року О.Сластіон очолював комісію зі збору культурних і мистецьких цінностей при відділі народної освіти. Завдяки Опанасу Сластіону було збережено значну частину цінностей, які перебували в маєтках у Хомутці (садиба Муравйових-Апостолів), Великих Сорочинцях (колишні маєтності Гоголів-Яновських), Великій Обухівці (садиба Капністів), Кибинцях та Яреськах (маєтності Трощинських). На основі зібраного матеріалу в 1920 р. було відкрито «Науковий і художньо-промисловий музей» (близько 600 експонатів), який згодом став основою для Миргородського краєзнавчого музею. Музею О.Сластіон подарував також збірку своїх власних творів. У 1920-х за проєктом митця збудовано будинок курорту в Миргороді та ще низку споруд