СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
провулок Станіславського
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Костянтин Сергійович Станіславський (17 січня [5 січня] 1863 року - 7 серпня 1938 року) був російським театральним режисером. Він був визнаний талановитим за його гру багатьох персонажів та за якісні постановки, які здобули йому репутацію одного з провідних театральних режисерів свого покоління. Однак його основна слава та вплив походять з його «системи» підготовки акторів та техніки репетицій
провулок Байковий
Байка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю
Байка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю
провулок Василя Коханого
Коханий Василь Сергійович (?-?) – театральний режисер, організатор першого українського театру в Петербурзі. Народився у Кременчуці
Коханий Василь Сергійович (?-?) – театральний режисер, організатор першого українського театру в Петербурзі. Народився у Кременчуці
провулок Леся Курбаса
Лесь Курбас (повне ім'я - Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887, Самбір - 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) – український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925). 25 грудня 1933 року Курбас був заарештований і ув'язнений за звинуваченнями в участі у контрреволюційно-терористичній Українській військовій організації і за намір убити другого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. Після тривалих «допитів» 10 березня Курбас підписав протокол про те, що він є «контрреволюціонером». На початку березня 1934 року його перевезли до в'язниці у Харків. 9 квітня 1934 року суд у Харкові, ґрунтуючись на отриманих під час слідства «зізнаннях», засудив Курбаса до 5 років ув'язнення у ВТТ. Курбас був розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох. 19 квітня 1957 року був реабілітований
Лесь Курбас (повне ім'я - Олександр-Зенон Степанович Курбас; 25 лютого 1887, Самбір - 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР) – український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925). 25 грудня 1933 року Курбас був заарештований і ув'язнений за звинуваченнями в участі у контрреволюційно-терористичній Українській військовій організації і за намір убити другого секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева. Після тривалих «допитів» 10 березня Курбас підписав протокол про те, що він є «контрреволюціонером». На початку березня 1934 року його перевезли до в'язниці у Харків. 9 квітня 1934 року суд у Харкові, ґрунтуючись на отриманих під час слідства «зізнаннях», засудив Курбаса до 5 років ув'язнення у ВТТ. Курбас був розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох. 19 квітня 1957 року був реабілітований
провулок Миколи Садовського
Микола Карпович Садовський (справжнє прізвище Тобілевич; 6 (18) липня 1856, Кам'яно-Костувате, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія - 7 лютого 1933[1], Київ, Українська СРР, СРСР) — український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті. У роки української державності Садовський працював головним уповноваженим у справах народних театрів - в червні 1919 його призначено головноуповноваженим із питань організації народних театрів для фронту і тилу на території УНР; 1920 року в Галичині, з 1921 - очолював театр «Просвіти» в Ужгороді. З 1923 р. жив у Празі
Микола Карпович Садовський (справжнє прізвище Тобілевич; 6 (18) липня 1856, Кам'яно-Костувате, Бобринецький повіт, Херсонська губернія, Російська імперія - 7 лютого 1933[1], Київ, Українська СРР, СРСР) — український актор, режисер і громадський діяч. Корифей українського побутового театру. Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті. У роки української державності Садовський працював головним уповноваженим у справах народних театрів - в червні 1919 його призначено головноуповноваженим із питань організації народних театрів для фронту і тилу на території УНР; 1920 року в Галичині, з 1921 - очолював театр «Просвіти» в Ужгороді. З 1923 р. жив у Празі
ЗАВЕРШЕНО