СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Суворова
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Суворов Олександр Васильович (13(24) листопада 1729 року, Москва, Російська імперія - 6(18) травня 1800 року, Санкт-Петербург, Російська імперія) - граф Римницький (1789), князь Італійський (1799), відомий російський полководець. Один із засновників російської військової справи, генералісимус (1799) російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Кавалер всіх російських та багатьох іноземних військових орденів. Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, а також, у 1778 році - депортації кримських християн до Російської імперії й 1782-1783 роках - депортації з Кубані ногайців. Всі ці акції відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноцид
1
вулиця Євгена Коновальця
Євген Михайлович Коновалець (14 червня 1891, с. Зашків, нині Жовківський район, Львівська область, Україна — 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму. У мемуарах «Причинки до історії Української революції» Євген Коновалець подає такі ідеї щодо державотворення: – завдання національно-визвольного руху – це боротьба з окупантами за утворення української держави; – у боротьбі за українську державу та її забезпечення від агресії зовнішніх ворогів український національно-визвольний рух мусить опиратися на українські збройні сили, українські за своїм командним складом та своєю ідеологією; – Україна мусить бути єдиною, соборною державою, що веде рішучу боротьбу з будь-якими, інспірованими ззовні, проявами внутрішнього національного сепаратизму
5
вулиця Максима Кривоноса
Максим Кривоніс (Кривонос, або Перебійніс; близько 1600 - 1648) - український військовий діяч періоду Хмельниччини, лисянський полковник, один з керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Учасник Корсунської битви, літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року. Уперше в історії Львова взяв штурмом Високий замок
6
вулиця Марії Примаченко
Марія Оксентіївна Примаченко, також Приймаченко (30 грудня 1908 (12 січня 1909), с.Болотня, нині Вишгородського району - 18 серпня 1997, там само) - українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»; лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України. Створила понад 800 картин, 650 робіт мисткині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ). 2009 рік - за рішенням ЮНЕСКО її визнано роком Марії Примаченко.
7
вулиця Марка Жмайла
Марко Жмайло-Кульчицький (роки н. і см. невід.) - гетьман реєстрового козацтва (1625), керівник селянсько-козацького повстання 1625 року. Відомо, що до обрання гетьманом Жмайло брав участь у Хотинській битві (1621). В листопаді 1625 року, скинутий з гетьманства поміркованою частиною козацької старшини, яка через складні обставини, здобувши перемогу над 35-тисячним військом Речі Посполитої неподалік Куруківського озера (сучасне передмістя Кременчука), була змушена піти на перемир'я з коронним гетьманом Станіславом Конецпольським. Гетьманом обрали Михайла Дорошенка, який уклав з командуванням Речі Посполитої Куруківський договір 1625)
10
вулиця Симона Петлюри
Український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Є нащадком давнього козацького роду. Організатор українських збройних сил. Уродженець Полтавщини. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 - 10 листопада 1920). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі
11
вулиця Стефанійська
Визначна перемога України на Євробаченні 2022 з піснею "Стефанія"
12
вулиця Харитини Пекарчук
Громадська та військова діячка, хорунжі Армії УНР. Перша жінка, яка отримала українську державну нагороду у ХХ ст. – жетон ордена Залізного хреста № 1, Хрест Симона Петлюри. У Кременчуці потрапила до рук більшовиків, поневірялася у місцевій в’язниці. Брала участь у визволенні Полтавщини від російсько-більшовицьких загарбників
ЗАВЕРШЕНО