СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Сурикова
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
0
Василь Іванович Суриков (12(24) січня 1848 року - 6(19) березня 1916 року) - російський художник, автор кількох монументальних полотен з історії росії та портретів
вулиця Євграфа Крендовського
Крендовський Євграф Федорович (1810-1868), живописець, працював також в техніці акварелі та гуаші. В останні роки життя (друга пол. XIX ст.) мав у Кременчуці свою художню школу. Народився у Кременчуці
Крендовський Євграф Федорович (1810-1868), живописець, працював також в техніці акварелі та гуаші. В останні роки життя (друга пол. XIX ст.) мав у Кременчуці свою художню школу. Народився у Кременчуці
вулиця Івана Дзюби
Іван Михайлович Дзюба (26 липня 1931, с. Миколаївка, Волноваський район, Українська РСР — 22 лютого 2022, Київ, Україна) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник руху за незалежність України, дисидент радянських часів, Герой України (2001), кавалер ордену Свободи (2009), кавалер ордена Ярослава Мудорого V ступеня (2022), лауреат Державної Премії ім. Тараса Шевченка(1991) та премії ім. О. Білецького у галузі літ. худож. критики (1987), академік НАН України, другий Міністр культури України (1992-1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999-2001), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Один із засновників політичної партії Народний рух України. Співголова Головної редакційної колегії «Енциклопедії сучасної України». Радник Президії Національної академії наук України. Головний редактор журналу «Сучасність» (у 1990-х роках), редактор відділу перекладної літератури видавництва «Дніпро» (у 1969-1972 роках), член редколегій наукових часописів «Київська старовина», «Слово і час», «ЄвроАтлантика» тощо
Іван Михайлович Дзюба (26 липня 1931, с. Миколаївка, Волноваський район, Українська РСР — 22 лютого 2022, Київ, Україна) — український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник руху за незалежність України, дисидент радянських часів, Герой України (2001), кавалер ордену Свободи (2009), кавалер ордена Ярослава Мудорого V ступеня (2022), лауреат Державної Премії ім. Тараса Шевченка(1991) та премії ім. О. Білецького у галузі літ. худож. критики (1987), академік НАН України, другий Міністр культури України (1992-1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999-2001), керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Один із засновників політичної партії Народний рух України. Співголова Головної редакційної колегії «Енциклопедії сучасної України». Радник Президії Національної академії наук України. Головний редактор журналу «Сучасність» (у 1990-х роках), редактор відділу перекладної літератури видавництва «Дніпро» (у 1969-1972 роках), член редколегій наукових часописів «Київська старовина», «Слово і час», «ЄвроАтлантика» тощо
вулиця Олександра Мурашка
Олександр Олександрович Мурашко (26 серпня (7 вересня) 1875, Київ, Російська імперія - 14 червня 1919, Київ, УСРР) - український живописець, педагог і громадський діяч. Племінник Миколи Мурашка (1844-1909) - український художник і педагог. Твори українського митця користувалися незмінним успіхом в Європі, їх відзначала художня критика, друкували журнали. Картину «Карусель» придбали зразу з виставки для Музею образотворчих мистецтв Будапешта. Ескіз до картини «Карусель» (1906) зберігає Національний художній музей України. Визнання Олександра Мурашка стало визнанням не лише окремого художника, а і його Батьківщини. Завдяки Мурашку українське мистецтво вийшло зі стану вузько національного, провінційного, талант митця підняв його до західноєвропейського рівня, а його твори долучені до контексту світового художнього процесу
Олександр Олександрович Мурашко (26 серпня (7 вересня) 1875, Київ, Російська імперія - 14 червня 1919, Київ, УСРР) - український живописець, педагог і громадський діяч. Племінник Миколи Мурашка (1844-1909) - український художник і педагог. Твори українського митця користувалися незмінним успіхом в Європі, їх відзначала художня критика, друкували журнали. Картину «Карусель» придбали зразу з виставки для Музею образотворчих мистецтв Будапешта. Ескіз до картини «Карусель» (1906) зберігає Національний художній музей України. Визнання Олександра Мурашка стало визнанням не лише окремого художника, а і його Батьківщини. Завдяки Мурашку українське мистецтво вийшло зі стану вузько національного, провінційного, талант митця підняв його до західноєвропейського рівня, а його твори долучені до контексту світового художнього процесу
ЗАВЕРШЕНО