вулиця Архітектора Сергеєва
Петро Сергеєв (1928-2015)- архітектор, що відбудував Кременчук з руїн 2 світової війни. Його проєкти – відбудував міський музей, побудував будівлю КрНУ, ГОТЕЛЬ «Кремінь», запроектував і реалізував забудова 101 та 134 кварталів, міський перетанальний центр, забудова вулиці Київської, будівля УКРТЕЛЕКОМ, басейн «Нептун», сквер «Буратіно», фасад прокуратури міста, виконав барельєф дк «Нафтохімік». Запроєктував цілі райони міста Горішні Плавні

вулиця Григора Тютюнника
Григір Михайлович Тютюнник (1931, Шилівка, Зіньківський район, Українська СРР, СРСР - 1980, Київ, Українська РСР, СРСР) – український письменник-прозаїк, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Лауреат премії імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко у степу»; 1979), Державної премії імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за «Твори» у двох томах. У ніч із 5 на 6 березня 1980 року 48-річний вчинив самогубство в Києві

вулиця Кременчуцьких Рятувальників
Кременчуцькі рятувальники, як в мирний так і у воєнний час безперервно працюють, забезпечуючи пожежну безпеку міста Кременчука та Кременчуцького району, віддано служать українському народу та стоять на варті безпеки громадян, захищаючи від наслідків надзвичайних ситуацій. Починаючи з 24.02.2022 року об’єкти критичної інфраструктурні міста Кременчука неодноразово піддавалися ракетним обстрілам. В наслідок вибухів боєприпасів та розповсюдження їх уламків виникали численні пожежі, які Кременчуцькі рятувальники ліквідовували в найкоротші терміни, ризикуючи власним життям

вулиця Лікаря Федорченка
Віктор Михайлович, 1935-2006, акушер-гінеколог. З 1971 року – головний лікар міського пологового будинку, головний акушер-гінеколог міста. За час роботи ним впроваджено понад 40 нових методик лікування та методів дослідження хворих. Особисто провів понад 14000 операцій. Автор 18 наукових статей. Почесний громадянин міста)

вулиця Левка Лук'яненка
Хрещений батько української Незалежності

вулиця Миколи Куліша
Микола Гурович Куліш (18 грудня 1892, Чаплинка - 3 листопада 1937, Сандармох) — український драматург, представник Розстріляного Відродження. Як драматург став відомим завдяки постановці драми «97» Гнатом Юрою. 1925-го Миколу Куліша перевели до Харкова працювати шкільним інспектором Наркомосвіти УРСР. Там він і поринув у літературну творчість. Спочатку був членом «Гарту», а у 1926 році президентом ВАПЛІТЕ. На початку 1930-х твори Миколи Куліша почали піддаватися гострій критиці. У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу по «Справі боротьбистів» у березні 1935 р. Куліш був засуджений до 10 років таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія

вулиця Симона Петлюри
Симон Васильович Петлюра (10 [22] травня 1879, Полтава, Російська імперія — 25 травня 1926, Париж, Франція) — український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі