СУТЬ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Генерала Манагарова
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В ОПИТУВАННІ:
167
1
вулиця Бидгоська
Місто побратим Кременчука. Найбільший донор гуманітарної допомоги для нашого міста. Бидгощ –розташований в історичному регіоні Куявія на півночі Польщі. Бидгощ - найбільше місто та адміністративний центр Куявсько-Поморського воєводства. Є одним із найбільших міст Польщі, 8-м за чисельністю населення. Бидгощ є значним економічним, культурним, науковим, медичним (10 лікувальних закладів, один із найкращих онкологічних центрів країни), військовим (розташовані Інспекторат Управління Збройних сил, а також навчальний центр НАТО) та спортивним центром країни. Є великим транспортним вузлом (автомобільним, залізничним, водним), має міжнародний аеропорт імені Ігнація Яна Падеревського та річковий порт, тут перетинаються два річкових транспортних шляхи, які об'єднують між собою річкові транспортні системи Західної та Східної Європи. Місто-побратим надзвичайно нам допомагає від самого початку війни та входить до першої трійки за об’ємом допомоги. Місто Кременчук отримало від них на кінець весни більше 17 тон гуманітарних вантажів та цільову допомогу військовим і лікарням
2
вулиця Лікаря Бончука
Іван Іванович Бончук був першим урологом в м. Кременчуці та районі, працював в КНМП «Кременчуцька міська лікарня «Правобережна» з липня 1972 року на посаді завідувача урологічного відділення, а з листопада 1987 по червень 2002 очолював колектив лікарні. На посаді головного лікаря був удостоєний звання «Заслужений лікар України». Вніс великий внесок в становлення медицини в місті, зібрав колектив, який вважався одним із кращих, створив урологічну службу єдину не тільки в місті, а й в районі. За його старання на базі лікарні було відкрите перше в області відділення хронічного гемодіалізу. Іван Іванович був активним громадським діячем, неодноразово обирався депутатом Крюківської районної ради м. Кременчука. Саме на цій вулиці знаходиться 2 лікарня (Правобережна), саме тут знаходиться меморіальна дошка на честь Івана Івановича
4
вулиця Петра Болбочана
Болбочан Петро Федорович (5(17) жовтня 1883, с.Ярівка, нині Хотинський район, Чернівецька область - 28 червня 1919, с.Балин, нині Дунаєвецький район, Хмельницька область) - український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України
5
вулиця Петра Супруненка
Супруненко Петро Михайлович (18 червня 1893 – 29 вересня 1938) — український учений у галузі механіки. Академік ВУАН за спеціальністю: транспортна механіка, дата обрання: 27.05.1934. Народився у Кременчуці. 1919 - закінчив Київський політехнічний інститут. У 1919-1927 працював у Службі тяги Південно-Західної залізниці, і водночас (з 1920) викладав у Київському політехнічному інституті. 1920-1928 - викладач Київського Політехнічного Інституту, з 1929 – професор. з 1929 - директор Кабінету транспортної механіки ВУАН і завідувач кафедри Київського інституту залізничного транспорту (тепер філія Української державної академії залізничного транспорту). 1933-1937 – директор Інституту транспортної механіки Всеукраїнської АН. 1938 року – за «єжовщини» — заарештований. Праці Петра Михайловича стосуються механіки рухомого складу залізниць (локомотива, вагона, потяга). Понад 60 наукових праць (переважно українською мовою) і ряд винаходів. Розробив динаміку рухомого складу, вивчав взаємодію між ним і колією. Створив методи графічного інтегрування диференціальних рівнянь руху поїздів. 12 вересня 1938 року по списку осіб, які підлягають суду Військової колегії Верховного суду СРСР Петро Супруненко був зазначений по категорії 1 (розстріл). Розстріляний
6
вулиця Скіфська
Багато стоянок скіфської пори є на території Кременчуччини. Скіфи, або скити - екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх племен, що мешкали у VII-III ст. до н. е. на землях сучасної України. Від Дунаю до Дону, всю цю територію Геродот називав Велика Скіфія. На землі нинішньої України скіфи прийшли у VII столітті до нашої ери, перетнувши Кавказ і захопивши Кімерію, та частково витіснивши в закавказзя та Малу Азію, та асимілювавши кімерійський етнос і стали домінуючою силою в степах та лісостепах на північ від Понту
7
вулиця Трьох козаків
«Козаки» — мульт, знятий в УРСР та Україні на українській студії «Київнаукфільм». Козаки - це зараз як раз дуже актуально, це образ українських воїнів, які захищають нашу землю від ворога. Порадившись з громадою, ми вирішили створити на цій вулиці мурал з мультяшними героями - всім знайомими Трьома Козаками. Пропозиція такої назви йде від мешканців цієї вулиці
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ:
вулиця Бидгоська (7 із 167)
4.2%
вулиця Лікаря Бончука (41 із 167)
24.6%
вулиця Мальовнича (10 із 167)
6%
вулиця Петра Болбочана (45 із 167)
26.9%
вулиця Петра Супруненка (2 із 167)
1.2%
вулиця Скіфська (36 із 167)
21.6%
вулиця Трьох козаків (26 із 167)
15.6%